Погреби

Погреби́ — село, розташоване у Броварському районі Київської області. Знаходиться за 2 км на північ від житлового масивуВигурівщина-Троєщина м.Києва. Межує на північному сході з с.Зазим′є. На сході і південному сході оточене мішаним лісом, із заходу і півночі — розташовані придеснянські луки. На території села зафіксовані найнижча (близько 93 м) та найвища (149,9 м) точки Броварського району. Нині тут проживає 2060 чоловік. Загальна площа землі в адмінмежах Погребської сільської ради— 2475,8 га.

В околицях Погребів (на березі Десни) зафіксовані пам'ятки доби мезоліту (досліджено подібне поселення в урочищі Лани поблизу Погребів). Круглі або овальні, невеликі, наземні (іноді трохи заглиблені в землю) житла вкривали шкурами тварин. Із речей, знайдених в урочищі Лани є прикраси — бронзовий браслет, заколка, також два фрагменти антропоморфних жіночих фігур, кілька орнаментованих пряслець.

В періоденеоліту неподалік Погребів зафіксовано 20 археологічних пам'яток, у Погребах знайдено кілька фрагментів кераміки та тюльпаноподібну посудину лужицього типу.

Багато історичних, літописних, археологічних, фольклорних свідчень вказує на те, що Погреби були ще поселенням княжої доби. При розкопках археологи знайшли тут печатку Ратибора — воєводи часів князя Володимира Мономаха.

Перша письмова згадка належить до1545 р. за люстрацією Київського замку. Здавна село належить до Київської козацької сотні Київського полку. Зі скасуванням гетьманщини село переходить у казенне відомство.

 

Місцевий переказ називає першим засновником села рибалку. За свідченнями мешканців, назва села походить не від льохів, де рибалки зберігали рибу, а селяни овочі і не від того, що у підземних сховищах зберігали зброю. Назва села походить від порубів — обов'язкове місце схову на прикордоних позиціях. Погреби розташовані у стратегичному для Києва місці — звідси вівся контроль не лише за сухопутним шляхом, а й за водним шляхом з Чернігова. Поруб — давнє слов'янське слово, що означає: місце схову, ув'язнення. На прикордонній буферній смузі постійно несли варту, оберігали, в разі потреби закривали порушників у порубах. З часом первісне значення слова було втрачено, натомість з'явилася назва села. За іншим переказом тут знаходились погреби київських монастирів із запасами овочів та меду.

                                                                           

                                                                                                       

                                                                              

Go to top