Початок нового 2024 року ознаменувався тим, що наказом Міністерства оборони України було розформовано кілька ДФТГ в Броварському району. Однак таке рішення не стосувалося Добровольчого формування Зазимської територіальної громади №1. Багато хто вважає наших добровольців одними з кращих на Київщині. І це небезпідставно, про що будемо говорити далі. Але не можна залишити без уваги твердження деяких людей, які впевнені, що ДФТГ не потрібне і їх варто розформувати та відправити на фронт. Що ж таке Добровольче формування Зазимської ТГ №1 і чи потрібно воно? Проаналізуємо.
16 липня 2021 року. Президент України підписує Закон України «Про основи національного спротиву», в якому згадується такий термін як «добровольче формування територіальної громади». Так як закон вступає в дію лише 1 січня 2022 року, а в можливу ескалацію конфлікту з росією мало хто вірив, то й на цей закон звернули увагу лише одиниці.
Кінець вересня 2021 року. На території всієї України відбуваються найбільші навчання територіальної оборони за всю історію. Більше 10 чоловік з Придесення теж взяли в них участь, долучившись до батальйонів територіальної оборони області. Серед основних навчальних моментів, на яких будувалися військові збори, були організація блокпостів та чергування на них, будівництво окопів та захисних споруд, охорона адміністративних будівель, а також пошук і ліквідація диверсійно-розвідувальних груп. Специфіка побудови навчання давала можливість зрозуміти спектр завдань, які передбачається довірити Силам територіальної оборони.
Після всеукраїнських спільних навчань Закон «Про основи національного спротиву» набув більшого обговорення в суспільстві. Поза увагою він не залишився й в Придесенні. В кінці листопада 2021 року за ініціативи сільської ради почалися зустрічі з учасниками АТО, військовими, цивільним населенням громади та представниками районного ТЦК та СП, а також ймовірним керівництвом новоствореного батальйону ТрО. До початку вторгнення майже в усіх селах громади відбулося близько десяти зустрічей. Окрім обговорення плану організації спротиву ворогу, адже кожного дня велика війна ставала все більш ймовірною, не припинялися дискусії щодо форми цієї організації – чи створювати Добровольче формування, чи підписувати контракт з батальйоном Територіальної оборони. Перші вибухи 24 лютого 2022 року допомогли визначитися придесенцям дуже швидко. Хтось відразу направився до ТЦК та СП, щоб долучитися до лав ЗСУ, Нацгвардії або районного батальйону ТрО. Хтось залишився в громаді, почав організовувати місцеву самооборону, на основі якої згодом було створено ДФТГ.
Про воїнів Сил Оборони ми вже періодично згадували і безсумнівно зобов’язані з часом розповісти про кожного військового придесенця, щоб історія про них навіки закарбувалася в нашій пам’яті та пам’яті майбутніх поколінь.
В цій статті більше уваги приділимо Добровольчому формуванню Зазимської територіальної громади №1.
Зі слів членів ДФТГ, в перші години атаки на Україну в заздалегідь визначені місця збору почали сходитися люди. Першими їхніми самооборонними діями було облаштування блокостів, які згодом поповнилися патрулюванням по громаді. Важливо зазначити, що весь цей час поліцейські офіцери не залишали громаду, а всебічно допомагали самообороні та військовим, які вже перебували на території Придесення. В перші дні основною зброєю були мисливські рушниці та іменна вогнепальна зброя. Та згодом арсенал самооборонців, чисельність в яких в кожному селі досягала кількасот людей, почав поповнюватися автоматами, гранатометами, протитанковими мінами та гранатами, які отримали з військових частин. Завдяки ініціативності деяких погребців вже за кілька днів погребський підрозділ отримав військову форму, а згодом навіть каски та бронежилети з пластинами. Поступово покращувалося забезпечення інших підрозділів громади.
На територію громади окупанти не зайшли і офіційно наша самооборона не брала участь в бойових діях, але внесок в захист Придесення місцеві оборонці зробили значний. Окрім того, місцеві чоловіки та жінки допомагали з евакуацією мирного населення з окупованих територій.
Після того, як в Придесенні було виконано всі необхідні оборонні заходи, стала більш зрозумілою бойова обстановка в нашому регіоні, розпочалася робота щодо офіційного оформлення місцевих оборонців в Добровольче формування Зазимської ТГ №1. Весь процес регламентувався Положенням про добровольчі формування територіальних громад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1449 від 29.12.2021 року, що деталізувало вище вказаний термін Закону «Про основи національного спротиву».
На початок квітня 2022 року кількість людей, які бажали долучитися до складу ДФТГ складала близько 800 людей. Передбачалося на основі їх сформувати 8 підрозділів: чотири роти (відповідно до села), два взводи (відповідно до села), взвод швидкого реагування та медичний взвод.
Після звільнення Київщини від російських окупантів зазнала змін й структура ДФТГ. Значна частина добровольців вирішили мобілізуватися, щоб вести боротьбу з агресором на сході і півдні України. Дехто був змушений відмовитися від участі в формуванні через стан здоров’я або вік. Дехто більше зосередився на волонтерській діяльності.
ДФТГ працювало. Відбувалася оптимізація в структурі підрозділів, мережі оборонних споруд та переліку завдань. Разом з цим ставало кращим навчання для добровольців, адже майже більшість з них проводили досвідчені військові (навіть діючі фронтовики, які в певний час перебували у відпустці чи відрядженні в наших краях). Протягом всього часу існування Добровольчого формування зберігається тенденція до зменшення чисельності особового складу через бажання людей бути мобілізованими. На кінець 2023 року членами ДФТГ є 169 осіб. Протягом минулого року їх кількість зменшилася на 101 людину. Зокрема, лише за останні кілька місяців понад 50 осіб за власним бажанням долучилися до різних підрозділів ЗСУ.
На даний час Добровольче формування має чотири основні локації, чергування на кожній з яких здійснюється закріпленим особовим складом за встановленим графіком. Також відбуваються спільні навчання та залучаються члени ДФТГ до виконання інших завдань, серед яких забезпечення громадського порядку під час масових заходів, перевірка укритів під час повітряних тривог, участь в похоронних процесіях загиблих військових та ін.
Ми відвідали чотири основні локації та поспілкувалися з добровольцями.
Локація 1.
На місці чергування нас зустрічають люди старшого віку. Двоє з них вже є пенсіонерами, але це не зупиняє їх двічі в тиждень цілу добу перебувати на службі. Облаштований побут дозволяє їм зігрітися біля грубки та приготувати їжу. Саме чергування не таке легке, як здається. Взимку тут може віяти сильний вітер, який навіть при нульовій температурі обморожує все тіло. Однак пост має важливе значення для системи протиповітряної оборони столиці, адже звідси вже кілька разів вдавалося збивати безпілотники ворога, які летіли на Київ.
Є серед особового складу цього посту різні чоловіки. Хтось допомагає в церкві, хтось навчається в аспірантурі, хтось вже є академіком, а є й колишні чиновники, які в свої 70+ років намагаються бути корисними громаді. Під час відвідин на чергуванні перебував також чоловік середнього віку. Дивлячись на таких, дехто обурюється чому він не на фронті. В цьому випадку людина перебуває на реабілітації після операції, маючи при цьому вже відношення від військової частини. Подібних ситуації небагато, але вони є. Говорити, що в ДФТГ перебувають лише ухилянти, які ховаються від ТЦК та СП, можуть лише люди без критичного мислення. Ніхто не перебуває під таким пильним зором військкомів, як члени ДФТГ.
Локація 2.
Шлях до другої локації пролягає через окопи, з яких ми потрапляємо в досить добре облаштований бліндаж. В приміщенні зразкова чистота, тепло дає майстерно змурована грубка, обстановка ззовні контролюється за допомогою системи відеоспостереження. Споруду збудували без залучення бюджетного фінансування, оперуючи лише добровільними внесками, роботою на громадських засадах та матеріалами, технікою, інструментами місцевих жителів та підприємців.
Чергування на посту здійснюється рідше, ніж на попередній локації. Але задач в особового складу значно більше, через що й зміни складаються з більшої кількості людей.
В бліндажі нас зустрічають двоє молодих чоловіків. Інші добровольці в цей час перебувають в розпорядженні військових з району. Значна кількість особового складу цього посту є фізичними особами-підприємцями, а відсутність інших членів на роботі в дні чергувань погодило керівництво. Такі умови сприяють якісному виконанню завдань, покладених на підрозділ. Родини членів ДФТГ теж нормально ставляться до такого режиму своїх чоловіків та батьків, адже всі розуміють, в який час ми зараз живемо. І роботу, яка знаходиться у відані ДФТГ, теж хтось повинен робити.
Співрозмовники зазначають: «Ми прийшли в ДФТГ не вчора, а долучилися до самооборони з перших днів вторгнення. На жаль, багато хто вже забув, що було тоді в лютому-березні. Коли домівки пустували, бо господарі евакуювалися на захід, то їхнє приватне майно перебувало під нашою охороною. А при цьому ми ще мали справу з підозрілими особами, які проникали на територію громади, допомагали з евакуацією з сусідніх громад та навіть мали деякі вилазки в напрямку ворога.затя
Інколи згадуєш той час і стає страшно. Страшно не ворога. А страшно себе, бо часто тодішні наші дії та можливості були далекими від самозбереження. Заспокоюючи себе тим, що твоя родина в безпеці, головним залишалося зберегти своє село.
Зараз наша робота є більш рутинною, але не менш важливою. Її всеодно потрібно комусь виконувати: як не військовим, то поліцейським, то ще комусь. Але просто так все закинути не можна, бо є ризики виникнення багатьох проблем в громаді. Якщо ж ДФТГ завтра розформують і ми будемо спокійні за наш дім, то більше всього, що мобілізуємося».
Локація 3.
Наступна зустріч відбулася з групою швидкого реагування. Більшість особового складу є самозайнятими особами. Є серед них навіть керівник підприємства, на якому працює більше 70 людей. На даний час до виконання завдань підрозділом задіяно досить мало людей, через що кожна зміна двічі в тиждень заступає на службу, яка триває 24 години. Про свою роботу в ДФТГ чоловіки говорять наступне:
«Ми тут не за гроші. Так, на початку сільська рада змогла надати нам невелику фінансову винагороду, але ми працюємо на громадських засадах. Періодично нам, як й іншим підрозділам ДФТГ, за сприяння керівництва громади, волонтерів та підприємців передаються деякі продукти харчування. Військову форму теж закуплено за рахунок місцевого бюджету. Варто відзначити, що одяг якісний та зручний. Окрім того, сільська рада фінансує придбання пального для автомобілів, на яких ми здійснюємо патрулювання, та забезпечує їх ремонт.
Знаємо, що дехто інколи розкручує тему, що ДФТГ не потрібне, що ми нічого не робимо і що нас потрібно відправити на фронт.
По-перше, тут від війни ніхто не ховається і якби нас можна було мобілізувати, то за власним бажанням ми самі б пішли у військо. Однак у нас у складі, мабуть, десь відсотків 90 пенсіонерів, людей з інвалідністю або тих, кого з інших причин не можна відправляти в армію.
По-друге, хто каже, що ми не потрібні, хай хоча б кілька днів з нами попрацює і зрозуміє, з чим інколи нам доводиться мати справи. Не про все варто говорити публічно, але можемо сказати, що інколи доводиться попереджати потенційно дуже неприємні ситуації.
І на завершення хочемо зауважити, що перш ніж мобілізувати недосвідчених у військовій справі людей, їх варто «пропустити» через ДФТГ. Тут можна отримати практичну базу і при цьому сформується усвідомлення щодо необхідності мобілізації та захисту держави. В нас відбуваються хороші навчання. Дехто пройшов більше 10 виїздів на різні полігони, де відпрацьовувалися бойові ситуації. Підготовка хороша. Впевнені, що за потреби з нинішніх добровольців можна сформувати невеликий, але досить ефективний підрозділ для ведення бойових дій».
Локація 4.
Останнім пунктом призначення став блокпост на межі з Чернігівською областю, де нас зустріли вже не молоді, але дуже завзяті чоловіки. Кожен з них має бойовий досвід: один учасник АТО, інший – брав участь у війні в Афганістані.
«Через малу кількість людей, чергування на блокпосту дуже часті. Але ми переконані, що зупиняти роботу тут не можна. Забезпечення пропускного режиму з сусідньою областю та попередження проникнення ворога в напряму столиці необхідні. Інколи в забезпеченні роботи блокпосту нам допомагають співробітники поліції, адже ситуації бувають різні. Наприклад, недавно зупинили одного підозріло на авто, а він відразу: «Як же ви *** [дістали]. Війна скоро закінчиться. Вас переб’ють, і тих переб’ють – і тоді нам всім буде добре». От тільки не зрозуміло кому це «нам»…
Хто б що не говорив, але ДФТГ потрібне. До того ж ми тут стоїмо безкоштовно. Хоча й хотілося б більшої уваги, можливо фінансового заохочення. Особливо молодшим. Наприклад, є в нас хлопці, які на роботі за кілька тисяч працюють, а потім швиденько біжать на пост і тут на морозі за «дякую» мерзнуть. Але ж часто замість «дякую», як я казав, можна почути щось діаметрально протилежне.
Взагалі, на мою думку, ДФТГ – це кістяк для майбутнього партизанського підрозділу у випадку повторного прориву росіян. Всі підуть в ліси і будуть звідти бити окупанта. І тут виникає питання: якщо зараз розформувати ДФТГ, то у випадку прориву чи збереться самооборона і хто тоді буде оберігати місцеве населення?»
На жаль, через продовження війни та існування загрози населенню з боку росіян, стаття не розкриває багато питань. Головна ціль цього матеріалу – розповісти про сутність Добровольчого формування Зазимської територіальної громади №1 та розвінчати деякі міфи, які існують навколо нього.
На завершення статті хочемо згадати ситуацію, яка сталася в листопаді 2021 року. Наприкінці місяці в одному з будинків культури громади відбулася напівформальна зустріч з учасниками АТО. Основним питанням порядку денного тоді було обговорення залученості атовців до заходів національно-патріотичного виховання молоді. Але й не змогли обійти увагою вище згаданий Закон «Про основи національного спротиву». Так як положень, які уточнюють документ, ще не було, то кожен трактував деякі поняття по-своєму. Було багато думок та припущень. Однак в твердженні, яке висловив активний учасник нинішньої російсько-української війни, зійшлися всі: «Я не знаю всієї сутності, яка закладається в поняття добровольчого формування, але я впевнений, що такого роду підрозділ нам потрібен. У випадку великої війни з росією і мого перебування за сотні кілометрів звідси, я хочу бути впевненим, що в мене вдома все добре, а моїй родині ніщо не загрожує».
за матеріалами інтерв’ю з членами ДФТГ від 27.11.2023 р.
