Щороку 29 січня ми вшановуємо пам’ять Героїв Крут – молодих воїнів такої ж молодої Української Народної Республіки. Подвиг юних воїнів подарував керівництву Держави достатньо часу, щоб залучитися міжнародною підтримкою. Після Крут локальні бої відбувалися поблизу інших населених пунктів в напрямку столиці. Одна така битва сталася в селі Літки.
28 січня 2023 року на Кургані Слави в селі Літки пройшов захід, організований КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» Зазимської сільської ради із залученням учнів Літківського ліцею ім. М.П. Стельмаха. Між виступами ансамблю «Молодиченьки +» до слова запрошувалися гості дійства.
Сільський голова Зазимської сільської ради Віталій Крупенко:
«..Традиційно ми збираємося наприкінці січня біля Кургану. Традиційно ми вшановуємо пам’ять юних патріотів, які зробили вагомий подвиг задля існування молодої Української держави, зупинивши рашистську більшовицьку нечисть…
Навіть не міг уявити у 2022 році, стоявши тут перед майже такою ж аудиторією, що за кілька тижнів ми станемо учасниками подій, подібних до 1918 року…
Сьогодні наше завдання не забувати бійців, які 105 років тому зробили такий значимий подвиг. Якщо ми не пам’ятатимемо минулого, то не матимемо майбутнього.
Україна була, є і буде. Я вірю, що з нинішнім патріотичним відношенням кожного, таким героїзмом та відданістю Україна переможе і матиме щасливе цивілізоване майбутнє.
Звісно, що ціна цієї Перемоги буде велика і жахлива. Кожен з нас сьогодні робить все для Перемоги!
…Дякую всім, хто долучився до цього заходу!
Дякую всім, хто створив цей меморіал та підтримує його в належному вигляді!»
Голова Броварської районної державної адміністрації Володимир Майбоженко:
«105 років тому ціною власного життя молоді хлопці намагалися зупинити навалу російських нелюдів. Напревеликий жаль вся історія українського суспільства, українського народу пов’язана з боротьбою саме з північним ворогом. 105 років тому це був лише один елемент. Але це був елемент героїчного супротиву українців. Зараз теж іде боротьба. Ми відрізняємося від тих років тим, що Господь Бог дав нам в цей час армію, владу на місцях і в державі та суспільство, яке має всі шанси перемогти нелюдів, які вбивають українців, забирає українську землю і вважає це своїм правом. Але це не є їхнім правом. І я сподіваюся, що повториться 1618 рік, коли український гетьман Петро Сагайдачний стояв біля московського Кремля. Слава Україні!»
Вчитель історії та завідувач історичного музею Літківського ліцею ім. М.П. Стельмаха Ярослав Сацький:
«Сьогодні ми відзначаємо 105 річницю літківського бою. Тут вкінці січня 1918 року відбувся бій невеликого загону Слобідського коша українського війська. Бій був важкий. Загинули практично всі бійці загону. Було їх 24. Двох з них поряд з цим місцем на очах у літківців більшовики порубали шаблями. Околицю села спалили. Окупанти заборонили хоронити українських воїнів.
…В 1996 році місцеві жителі відновили історичну справедливість та збудували невеликий курган. З часом він був модернізований. Зараз ми бачимо ось такий величний комплекс, який уславлює пам’ять героїв.
Літкіський бій – це один з тих локальних боїв, які відбувалися в січні 1918 року. Перша світова війна пробудила національну свідомість українців, спонукала нас до об’єднання та нарешті звільнитися від панування російської та австро-угорської імперій. Виникла молода українська держава. І керівництво цієї держави, перебуваючи в своєрідній ейфорії революційного піднесення, допустило багато помилок. Найбільшою помилкою було те, що вони фактично не приділяли належної уваги обороні України. Тому всі бої, які в той час відбувалися на підступах до Києва, мають величне значення. Наша делегація, використовуючи цю нагоду, зуміла у Брест-Литовську укласти угоду з державами Четвертного Союзу і тоді за підтримки союзників молоду українську державу було відновлено. Але це все відбувалося такою дорогою ціною.
Історія, на жаль, повторюється. Зараз січень 2023 року – і ми бачимо ту саму проблему на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Запоріжжі… Зараз ідуть великі і малі бої, в яких гинуть найкращі сини і дочки українського народу.
Ми повинні пам’ятати уроки історії. Ми не повинні забувати наше минуле. Тому що незнання історії не звільняє нас від відповідальності перед тими поколіннями борців, які віддали своє життя за незалежність нашої України.
Давайте пам’ятати уроки історії. Давайте пам’ятати усіх тих відомих і невідомих героїв.
Вічна пам’ять борцям за волю України! Вічна пам’ять всім Героям!»
Настоятель Свято-Покровського храму Православної Церкви України с.Літки, священник Володимир:
«Слава Ісусу Христу!
Дорогі придесенці! Дорогі брати і сестри!
Сьогодні ми зібралися вшанувати пам’ять тих воїнів, які загинули 105 років тому. Цей приклад історії показує нам, що в теперішній час, коли гинуть наші мужні воїни, ми повинні не забувати молитися про тих, кого вже з нами немає. Адже їхня сміливість, їхній героїзм показує нам приклад жертовної любові. Показує приклад любові, яку приніс в цей світ Господь. Говориться в заповіді: «Люби ближнього свого, як самого себе». І ті всі воїни, які віддали своє життя за нас, за своїх ближніх, вони цю заповідь виконали. Тому давайте помолимося за їхні душі. Щоб Господь прийняв їх у своїй святій оселі. Ми віримо, що своїм подвигом вони заслуговують на те, щоб їх пам’ятали вічно. За їхній подвиг Господь прийме їх у Царство Небесне.
Помолимося за тих, хто загинули у боях під Крутами і за тих воїнів, які загинули за нашу державу зараз».
Після заходу вшанування пам’яті Героїв Крут сільський голова провідав родину військового з Соболівки (Парні) Володимира Петренка. На даний час воїн вважається зниклим безвісти, хоча є свідки його загибелі 26 серпня 2022 року на сході. У Героя залишилося двоє синів.
Вічна пам’ять всім захисникам України і українського народу!
