З 19 лютого по 22 березня 2026 року за ініціативи Зазимської сільської ради відбувалося онлайн-опитування жителів та підприємців громади щодо вивчення ринку праці Придесення, результати якого заплановано використати, зокрема,  під час підтвердження або спростування потреби у автобусному маршруті через всю громаду до міста Києва (з Літочок через Погреби, вулицю Пухівську м. Києва до ст. м. Лісова).

Ініціативу підтримали 154 жителів та 13 роботодавців. Це понад 1,8% від зареєстрованої чисельності населення та близько 4% діючих місцевих підприємств. На перший погляд репрезентативність отриманих результатів є невисокою, але очевидним є тенденція в узгодженості думок учасників опитування. Тому аналіз отриманих результатів є доцільним.

Про що говорять отримані дані від жителів громади?

У дослідженні взяли участь 154 жителі, які представляють всі села громади. Важливо, що є відповіді від кожного села громади. На жаль, все ж залишається тенденція більшої активності жителів, які мають більше можливостей щодо вибору місця роботи та інших соціально-економічних благ. Тобто співвідношення учасників опитування за місцем проживання корелює з готовністю жителів брати участь загалом у розвитку сіл.

• Погреби – 37 осіб (24%)
• Зазимʼя – 50 осіб (32,5%)
• Пухівка – 20 осіб (13%)
• Рожни – 19 осіб (12,3%)
• Літки – 22 осіб (14,3%)
• Літочки – 5 осіб (3,2%)
• Соболівка – 1 особа (0,6%)

Важливо зазначити, що більшість опитаних склали люди, які перебувають на етапі активної трудової діяльності. Тобто припускаємо, що питання транспортного сполучення їх цікавить для доїзду до та з роботи. Результати наступні:

• 18-25 років – 7 осіб (4,5%)
• 26-35 років – 27 осіб (17,5%)
• 36-45 років – 60 осіб (39%)
• 46-55 років – 41 особа (26,6%)
• від 56 років – 19 осіб (12,3%)

Беззаперечне перевищення чисельності жінок над чоловіками серед людей, які взяли участь в опитуванні:

• жінки – 122 особи (79,2%)
• чоловіки – 32 особи (20,8%)

Це може говорити як про більшу активність жінок у долученні до подібних опитувань та участі в житті громади, так і особистому інтересі до зміни місце працевлаштування чи покращенні транспортного сполучення в громаді.

Врахування фізичних та інших особливостей та можливостей людини щодо вибору місця роботи є вкрай важливим (особливо під впливом війни). Результати наступні:

• Не потребують особливих умов праці – 133 особи (86,4%)
• Потребують особливих умов праці – 21 особа (13,6%)

Інформація щодо освітнього рівня учасників опитування наступна:

• вища освіта – 105 осіб (68,2%)
• професійно-технічна освіта – 18 осіб (11,7%)
• середня освіта – 18 осіб (11,7%)
• фахова передвища – 10 осіб (6,5%)
• навчаюся – 3 особи (1,9%)

Аналіз відповідей на питання щодо сфери діяльності чи бажаної сфери роботи показує, що жителі громади інтегровані в більш міський ритм життя – виявлено лише кількох людей, які працюють в сфері аграрного виробництва, а згадані робітничі професії мають попит на місцевих підприємствах. Загалом всіх учасників можна розділити на такі умовні категорії за сферою діяльності:

•  29 осіб, які працюють в сфері торгівлі (касири, продавці, менеджери з продажу)
• 27 осіб, які займають «офісні» посади (бухгалтери, менеджери, адміністратори)
• 82 особи працюють в різноманітних сферах (пошиття одягу, медперсонал, освіта, IT,  будівельні роботи, косметологія, дизайн, створення відеоконтенту та ін.).

Щодо місця розташування роботи було отримано наступну інформацію:

• за межами громади працює 85 осіб (55,2%)
• в громаді – 41 особа (26,6%)
• тимчасово не працюють – 18 осіб (11,7%)
• шукають роботу – 10 осіб (6,5%)

При цьому:

• в місті Києві працює 77 осіб (50%)
• в Броварах – 6 осіб (3,9%)
• в Великій Димерці – 1 особа (0,6%)
• в Калинівці – 1 особа (0,6%)
• Примітно, що 14 осіб (9,1%) живуть в одному селі Придесення, а працюють в іншому селі громади.

Дослідження часу доїзду до роботи показало наступні результати:

• до 15 хвилин витрачає 32 особи (20,8%)
• 15-30 хвилин – 27 осіб (17,5%)
• 30-60 хвилин – 38 осіб (24,7%)
• понад 1 годину – 57 осіб (37%)

Варто зазначити, що реальність суттєво відрізняється від побажань. Відповіді учасників щодо прийнятного часу, за який вони б хотіли доїжджати до роботи, наступні:

• до 20 хвилин – 57 осіб (37%)
• до 40 хвилин – 64 особи (41,6%)
• до 1 години – 20 осіб (13%)
• не визначилися – 13 осіб (8,4%)

Щоб доїхати до роботи учасники опитування користуються наступним транспортом:

• власним автомобілем – 62 особи (40,3%)
• громадським транспортом – 62 особи (40,3%)
• пішки – 16 осіб (10,4%)
• попутний транспорт – 9 осіб (5,8%)
• велосипедом – 5 осіб (3,2%)

При цьому на питання «Чи маєте Ви власний транспорт, яким Ви можете користуватися для проїзду на роботу?» відповіли наступним чином:

• автомобіль – 76 осіб (49,4%)
• немає власного транспорту – 65 осіб (42,2%)
• велосипед – 13 осіб (8,4%)

Красномовними є відповіді учасників опитування на питання «Чи працювали б Ви в іншому селі громади за наявності регулярного зручного транспорту?»:

• так – 92 особи (59,7%)
• скоріше так – 23 особи (14,9%)
• ні – 13 осіб (8,4%)
• важко відповісти – 26 осіб (16,9%)

Наступним питанням було «В які села громади Ви були б готові їздити працювати?». Переважна більшість учасників називали такі села як Погреби і Зазимʼя, трохи менше Пухівка. Також поодиноко зустрічалися Літки та Рожни.

Проаналізуємо більш детальніше, співставивши ці відповіді з місцем проживання учасника та поточним місцем роботи.

Жителі Погребів працюють або в Києві, або в Погребах. Є поодинокі відповіді, що поточного місця роботи в Броварах, в іншому селі громади або тимчасово не працюють. Найбільш прийнятними селами громади для роботи є Погреби та Зазимʼя, але також можуть розглядати інші села Придесення у випадку покращених умов праці (в першу чергу зарплати).

Серед жителів Зазимʼя зустрічається більше тих, хто працює в Києві. Трохи менше опитаних працює в своєму села, але є кілька учасників, які їздять на роботу до сусідніх сіл. Переважна більшість готові змінити столичну роботу на роботу в Погребах, трохи менше в Зазимʼї, поодиноко – в Пухівці або інших селах громади. Але також є помітна частка тих, хто роботу в столиці не збирається змінювати на роботу в громаді.

Відповіді жителів Пухівки є схожими до відповідей жителів Погребів. Відносно однакова кількість працює в Києва та своєму селі. Якщо й змінювати роботу в межах громади, то це або Погреби, або Зазимʼя, або поодиноко можуть бути Рожни чи Пухівка.

Жителі Рожнів показують кардинально іншу ситуацію. Лише один учасник вказав, що він і живе, і працює в своєму селі. Більшість зазначили, що працюють в Києві, також є кілька відповідей із зазначенням іншого села громади. Але й зустрічаються Калинівка, Бровари, Велика Димерка. Щодо питання, в якому селі громади готові працювати, то якоїсь одностайності немає – це точно не переважання Погребів та Зазимʼя. В принципі, ситуація з Рожнами є досить логічна і виправдана. Село знаходиться посередині Придесення і окрім траси Т1008 через нього проходить дорога до Великої Димерки, а один з рожнівських автобусів їде через Пухівку по трасі «Пухівка – Калинівка».

Варто зробити ремарку, зазначивши, що завдяки своєму розташуванню та наявності досить важливих доріг, Рожни є перспективним село для розташування різних комерційних обʼєктів (як логістичних, так і виробничих).

Відповіді жителів Літок підтверджують гіпотезу, що автобусний маршрут через всю громаду матиме попит. Літківці переважно працюють в Києві. Помітна частка також їздить на роботу до Броварів. Але є кілька учасників, які вказали, що працюють в своєму селі або іншому селі громади. На питання «В якому селі громади ви хотіли б працювати?» майже одностайно всі вказали Погреби та Зазимʼя, а також поодиноко зазначено Пухівку. При цьому очікуваний рівень заробітної плати лише в кількох відповідях перевищує 30 тисяч гривень.

Жителі Літочок і Соболівки, які взяли участь в опитуванні, зазначили, що вони працюють або в Києві, або в іншому селі громади. Погреби і Зазимʼя в пріоритеті як місце роботи.

Більшість учасників розпочинають свою роботу близько 8 години ранку (між 6:30 та 9:00). Тобто актуальність автобуса вранці є високою. Хоча є відповіді й з іншими часами – 12:00, кожні 15 хвилин, цілодобово тощо.

Більшість учасників опитування хотіли б працювати в межах громади, отримуючи не менше 30 тисяч гривень (53,9%). Також значна частина жителів готові працювати, заробляючи не менше 20 тисяч гривень (31,2%). Закономірність, при якій жителі певних сіл очікують більшу зарплату, а інших -меншу, є слабкою. І відповіді на наступне питання є тому підтвердженням.

Чи погодилися б Ви працювати в межах громади навіть при трохи нижчій зарплаті, але з меншими витратами часу на дорогу?

• так – 26%
• ні – 18,2%
• залежить від умов – 55,8%

46,8% учасників вважає, що рівень заробітної плати для них є важливим. Але при цьому є значна частина людей, яким важливі близькість додому, стабільність, графік роботи.

Наступні два питання є більш перспективними та виходять за межі первісної ідеї даного опитування. Вони стосуються готовності людей відкрити власну справу та що їх зупиняє в цьому. Ми лише зафіксуємо ці відповіді в розрізі оцінки ринку праці громади і повернемося до більш глибшого їх вивчення в наступних опитування та ініціативах.

Загалом 77,3% опитаних визнають, що відсутність зручного транспортного сполучення впливає на можливість працевлаштування. А 18,8% частково погоджуються з цією тезою.

Аналіз пропозицій жителів Зазимської громади щодо покращення ситуації на ринку праці свідчить про наявність системних проблем, що стримують розвиток місцевого ринку праці.

Найбільш критичною серед них є відсутність належного транспортного сполучення між населеними пунктами громади та з містами Київ і Бровари. Жителі не мають можливості своєчасно та комфортно діставатися до місця роботи через обмежену кількість рейсів, відсутність прямих маршрутів і перевантаженість транспорту. Особливо гострою є проблема відсутності сполучення у вечірній час, що унеможливлює роботу за змінним графіком. Водночас транспорт є недоступним для маломобільних груп населення, що обмежує їх можливості працевлаштування.

Другою ключовою проблемою визначено низький рівень заробітної плати, який не відповідає рівню цін, наближеному до столичного. Жителі наголошують, що саме гідна оплата праці та належні умови роботи є основними факторами утримання та залучення працівників.

Також відзначається значний дисбаланс у розвитку інфраструктури між населеними пунктами громади. У частині сіл відсутні базові послуги, такі як супермаркети, аптеки та інші об’єкти повсякденного обслуговування, що ускладнює проживання та ведення бізнесу. Це призводить до відтоку коштів і споживчого попиту в інші населені пункти (часто за межі громади), а також знижує інвестиційну привабливість території.

Окремою проблемою є недостатній рівень інформування населення про наявні вакансії та слабка комунікація між роботодавцями і потенційними працівниками. Жителі висловлюють потребу у створенні єдиної платформи або інформаційного ресурсу для пошуку роботи в межах громади.

Також спостерігається запит на підтримку підприємництва через пільгові умови, грантові програми та сприяння з боку місцевої влади. Тут слід зробити ремарку, зазначивши, що в минулому році Зазимська сільська рада організувала навчання для тих, хто хоче розвинути або започаткувати свій бізнес. Було подано 15 заявок. Відгуки про навчання дуже позитивні.

Частина респондентів наголошує на необхідності розвитку сучасних форм зайнятості, зокрема дистанційної роботи та короткострокового навчання під потреби ринку.

Аналіз додаткових відповідей у примітках підтверджує, що проблема транспортного сполучення залишається ключовою та має критичний вплив на можливість працевлаштування жителів громади. Люди наголошують на відсутності регулярних рейсів у вечірній час, зокрема після 18:30–19:00, що унеможливлює повернення з роботи в Києві або змушує шукати альтернативні (часто небезпечні) способи добирання. Окремо підкреслюється потреба у створенні нових маршрутів, які б з’єднували всі села громади між собою та забезпечували пряме сполучення з Києвом, зокрема через Троєщину. Також жителі вказують на необхідність організації навіть базових маршрутів до адміністративного центру громади та соціальних послуг, таких як медичні заклади.

Значна частина відповідей стосується труднощів працевлаштування людей з інвалідністю, зокрема через відсутність адаптованого транспорту та небажання роботодавців створювати належні умови праці. Водночас люди з інвалідністю частіше змушені обирати дистанційну зайнятість або самозайнятість через фізичні обмеження та складну логістику.

Простежується також запит на гнучкі форми зайнятості, зокрема часткову зайнятість або комбінований формат роботи, що особливо актуально для батьків з малими дітьми.

Додатковим бар’єром є нерівномірний розвиток інфраструктури, зокрема для жителів віддалених територій та садових товариств, які мають ще гірший доступ до транспорту і роботи.

Частина респондентів висловлює готовність до відкриття власної справи, однак підкреслює необхідність підтримки та базових умов для цього.

Проаналізуємо відповіді підприємців (роботодавців).

У дослідженні взяли участь 14 роботодавців, що представляють різні села громади та різні сфери діяльності. Попри відносно невелику кількість учасників, відповіді є узгодженими та дозволяють окреслити ключові тенденції розвитку місцевого ринку праці.

Підприємства громади переважно мають невелику або середню кількість працівників, що характерно для локального бізнесу. Водночас значна частина працівників проживає саме в межах громади, що свідчить про наявний потенціал внутрішнього ринку праці. Разом з тим, роботодавці змушені залучати працівників і з інших населених пунктів, що вже створює залежність від транспортного сполучення.

12 з 14 підприємств заявили, що мають вакансії. Це підтверджує наявність попиту на робочу силу. Найчастіше йдеться про робітничі професії, сферу обслуговування та окремі спеціалізовані посади. При цьому основними вимогами до кандидатів залишаються відповідні навички, відповідальність та готовність працювати. Заробітна плата в половини підприємств знаходиться в межах від 20 до 30 тисяч гривень, в решт – від 30 тисяч гривень.

Більшість роботодавців прямо або частково відчувають дефіцит кадрів. Важливо, що значна частина з них пов’язує цю проблему саме з транспортною недоступністю між селами громади. Окремо зазначається складність залучення працівників з віддалених населених пунктів, що фактично обмежує географію пошуку персоналу.

Показовим є те, що переважна більшість роботодавців підтримують ідею запуску регулярного міжсільського маршруту. Частина з них навіть готова розглядати співфінансування або організацію трансферу працівників, що свідчить про високий рівень зацікавленості бізнесу у вирішенні транспортного питання. При цьому 35,7% підприємств мають трансфер працівників, 21,4% – готові зробити трансфер в межах громади, 42,9% – не мають наміру робити підвіз працівників.

Водночас наявність кадрів безпосередньо впливає на плани розвитку підприємств. Частина роботодавців зазначає, що нестача працівників стримує розширення бізнесу або ускладнює його функціонування. Це означає, що проблема ринку праці вже має економічні наслідки для громади.

Серед запропонованих рішень найчастіше згадуються покращення транспортного сполучення, підвищення рівня інформування про вакансії та створення єдиної платформи для комунікації між роботодавцями і працівниками. Значна частина респондентів підтримує ідею створення такої електронної системи.

Окремо варто відзначити низький рівень співпраці з навчальними закладами, що свідчить про відсутність системної підготовки кадрів під потреби місцевого бізнесу. Це формує додатковий розрив між попитом і пропозицією на ринку праці.

Узагальнюючи, можна зробити висновок, що роботодавці громади стикаються з системною проблемою нестачі кадрів, яка значною мірою зумовлена транспортною недоступністю, недостатньою комунікацією з потенційними працівниками та відсутністю механізмів підготовки кадрів. Вирішення цих питань матиме помітний вплив на покращення умовою розвитку місцевого бізнесу та підвищення економічної спроможності громади.

Загальні висновки

В опитуванні взяли участь 154 жителя Придесення. Отже питання працевлаштування в межах громади та/або автобусного маршруту через всю громаду є актуальним. Покращення транспортного сполучення, як свідчать результати дослідження, повинно сприяти економічному розвитку всіх сіл.

По-перше, жителі громади матимуть можливість розглядати всі наявні підприємства громади як потенційне місце роботи.

По-друге, місцеві роботодавці матимуть більший попит на свої вакансії, а отже можна буде говорити про масштабування бізнесу за рахунок наявності достатньої кількості працівників.

По-третє, завдяки досягненню двох попередніх результатів позитивні наслідки матиме й громада вцілому. Це пояснюється, щонайменше, збільшенням обсягів надходжень ПДФО до місцевого бюджету.

Як видно із дослідження, дійсно значна частина жителів Рожнів, Літок, Літочок працює в Броварах, що свідчить про доцільність залишити автобусні маршрути №12 “Літочки – Бровари”, №341 “Рожни – Київ” (через Бровари) та №337 “Літочки – Київ” (через Бровари). Особливо, перший рейс, який має додаткову важливу опцію – доїзд до Броварської лікарні. Також деякі представники вказаних сіл не тільки працюють, але й проживають в Броварах (щонайменше протягом робочих днів). Тобто мова не йде про скасування або переформатування існуючих рейсів під рух через всю громаду. Й очевидно, що це суттєва зміна маршруту, а тому потребує відповідних дій на рівні області.

Разом з тим, громадський автобус через всі села є питанням, яке давно підіймається жителям громади, що також підтверджують отримані результати дослідження. Окрім того, транспортне сполучення всієї громади є важливим для взаємодії та взаєморозуміння жителів Придесення. Актуальність також посилюється процесом оптимізації закладів освіти та потребою наявності альтернативного способу поїзду до шкіл громади.

Зважаючи на те, що рух громадського транспорту селами громади із заїздом в м. Київ відноситься до міжобласного сполучення, конкурс на визначення перевізника по новому (запропонованому) автобусу є Київська обласна військова адміністрація. Отримані результати будуть враховані під час офіційного звернення Зазимської сільської ради до Київської ОВА щодо розгляду актуальності та важливості започаткування нового автобусного маршруту через всі селі громади до міста Києва.

На завершення варто окремо розглянути пропозицію, яку можна зустріти й в результатах опитування жителів, й в результатах опитування підприємців. Це створення платформи вакансій. Окрема платформа чи група в месенджерах наврядче буде користуватися достатнім попитом. Особливо на фоні значної кількості існуючих вайбер-груп громади.
На даний час оголошення про вакансії можна розміщувати групах “Вісник Придесення”. Умови за посиланням.

Також нагадуємо підприємцям громади про групу в одному з месенджерів, де можна комунікувати між собою та з керівництвом громади напряму. З питань долучення до групи звертайтеся до спеціаліста управління фінансів Гузенко Тетяни Петрівни (067-683-53-30).