2022-2023 навчальний рік для закладів освіти Зазимської сільської територіальної громади був досить успішним. Разом з низкою призових місць на районних етапах з олімпіад та конкурсів МАН, четверо учнів зуміли піднятися на п’єдестал обласного рівня: друге місце на конкурсі МАН та три “бронзи” на олімпіадах.
Та вже станом на кінець лютого 2023-2024 навчальний рік виглядає ще більш успішним.

У період з листопада 2023 року до 17 лютого 2024 року проведено роботу великого масштабу, що охопила всі заклади освіти Зазимської сільської ради: 640 учнів взяли участь у І (шкільному) етапі олімпіад, з них 131 учень – у ІІ (територіальному) етапі та 15 учнів з них направлено на ІІІ (обласний) етап. У результаті п’ятеро учнів з Придесення стали одними з кращих на Київщині:

• Діана Фаландаш – ІІ місце з географії (Зазимський ліцей “Академія успіху”);
• Катерина Некрашевич – ІІІ місце з фізики та біології (Погребський ліцей);
• Анна Ле Суан – ІІІ місце з англійської мови (Погребський ліцей);
• Вероніка Прилепа – ІІІ місце з української мови (Погребський ліцей);
• Данііл Лубський – ІІІ місце з трудового навчання (Літківський ліцей ім. М. П. Стельмаха).

Подвійний успіх Пухівки

Учениця 11 класу Пухівського закладу загальної середньої освіти Валерія Терентьєва говорить, що купуючи їжу для своєї кішки, вона помітила, що тварина їсть не все куряче філе, яке можна придбати у місцевих магазинах. Зацікавила причина такої вибірковості. Принагідно вчитель хімії та біології Олена Леонідівна Рибалко запропонувала дівчині взяти участь у конкурсі МАН. Тема роботи була очевидною: “Дослідження якості курячого філе різних виробників”.

Валерія бере участь у такому конкурсі вперше. Хоча раніше вона представляла школу на різних олімпіадах.

Дослідження проходили на базі школи. Обладнання для цієї теми вистачало – перед повномасштабним вторгненням вдалося придбати цифровий вимірювальний комплекс. Для дослідження потрібно було лише купувати м’ясо та деякий розхідний матеріал (зокрема, для виявлення стафілококу у сировині). Цю фінансову частину взяла на себе вчителька. Було витрачено багато кілограмів м’яса, придбаного у локальних та мережевих магазинах, які знаходяться у громаді. Запаковане куряче філе від одного з відомих брендів виявилося найкращим за якістю. Зокрема, за запахом, виглядом та відсутністю стафілококу.

Успішний захист на районному рівні дав можливість Валерії поборотися за призове місце на області. Тут також дівчина стала першою на відділенні “Екологія та аграрні науки”, у секції “Технологія виробництва продукції тваринництва та ветеринарної медицини”.

Попри вдалу першу спробу в Малій академії наук, Валерія не має наміру пов’язувати своє життя з наукою. Дівчина є талановитою в усьому. Маючи красивий голос, у складі пісенних колективів бере участь у різних конкурсах. Однак після школи планує поступати на Філологічний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка.

Іншим учнем Олени Леонідівни Рибалко, який успішно захистив свою на роботу на обласному рівні, є Роман Комаров. Відділення “Хімії та біології” у секції “Загальна та неорганічна хімія”.

Хлопець навчається у 10 класі. До цього Роман участь у МАН не брав. Але успішно представляв свою школу та громаду на районних етапах з олімпіади. Першою була українська мова у 2020 році. А більш активно почав брати участь в олімпіадах вже з 2021 року: хімія, англійська мова, українська мова. Посідав призові місці на районному рівні. Також у 2023-2024 навчальному році взяв участь у районному етапі з математики, де посів перше місце. Цьогорічна робота з МАН, написана Романом, посіла перше місце на районному етапі та друге на обласному.

Отримавши пропозицію від вчителя щодо участі у конкурсі, Роман вирішив обрати тему: “Дослідження зміни кольору фотокерованих фарб”.

Вибору цієї теми передувало знайомство з українським художником Віталієм Боклащуком у червні 2023 року на Дні Інституту високих технологій у м. Києві. Митець винайшов новий вид фарб. Враховуючи, що ці фарби є предметом патенту України, багато про них розказувати не можна.

В процесі написання роботи Роман досліджував як фарби змінюють колір, намагався зрозуміти цей механізм та визначав простими методами яка з них змінює колір найбільше. За допомогою комп’ютерної програми Paint вивчали синій, зелений та червоний кольори – тобто ті основні, які сприймає людське око завдяки наявності відповідних рецепторів.

Ці фарби використовують під час створення художніх малюнків. Перспективи використання таких фарб у мистецтві є, адже залежно від освітлення вони змінюють колір.

Варто зауважити, що природничі науки для Романа є цікавими. Тому хлопець розглядає варіант поступати на фізичний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка.

Варто розказати про вчительку, яка підготувала цих двох учнів.

Олена Леонідівна Рибалко народилася та проживала у Луганську. Навчалася у Ворошиловградському (нині Луганському) педагогічному інституті. Отримала диплом з відзнакою. Все життя працює вчителем біології та хімії, хоча інколи викладала ще інші предмети – фізику та навіть малювання.

У червні 2014 році була змушена із сім’єю покинути рідне місто через посилення воєнних дій у регіоні. Погодилася прийняти пропозицію своїх випускників кілька місяців перечекати на базі відпочинку в селі Пухівка Броварського району, де приймали внутрішньо переміщених осіб. Однак ці кілька місяців затягнулися на роки – війна триває. Ще до повномасштабного вторгнення Олена Леонідівна мала змогу навідуватися до своїх батьків у Луганськ. І навіть батьки приїжджали до неї у гості у Пухівку.

Під час пандемії її батько захворів на коронавірус і його стан здоров’я почав різко погіршуватися. Олена Леонідівна вирушила йому на поміч, але, на жаль, не встигла на 12 годин, щоб побачити його ще живим.

Зараз у Луганську залишилася її мама, яка вже у поважному віці. На щастя, рідня змогла забрати жінку до себе. Через повномасштабне вторгнення Олена Леонідівна не має змоги побачити свою маму.

Отже, опинившись у Пухівці та зрозумівши, що найближчим часом додому не повернутися, Олена Леонідівна звернулася у місцеву школу з ціллю дізнатися про наявні вакансії. Спочатку їй запропонували бути вчителем групи продовженого дня, а вже пізніше вона змогла викладати хімію та біологію.

Насьогодні Олена Леонідівна має хороший досвід у МАН. Ще працюючи у Луганську, вона була методистом конкурсу: перевіряла роботи та надавала консультації учасникам. У Пухівському закладі загальної середньої освіти, вона готує конкурсантів МАН вже третій рік поспіль. У 2022 році Назар Поліщук отримав третє місце на обласному рівні. У 2023 році Богдан Файзулін посів друге місце з історії (Олена Леонідівна допомагала учню на завершальних етапах у зв’язку з передчасною смертю першого наставника учня). І ось у 2024 році Роман Комаров та Валерія Терентьєва знов стають призерами обласного етапу.

Олена Рибалко говорить, що складнощів у роботі з учнями не було. Лише трохи обтяжувало заповнення всіх необхідних документів.

Вчителька говорить, що у цей складний час улюблена робота та чудовий колектив неабияк підтримують її моральний стан. Важко жити далеко від дому в орендованому будинку. В селі реально не вистачає соціального житла.

Зазимці заручилися підтримкою Інституту

Місцеві педагоги говорять, що це вперше, коли представники двох шкіл громади одночасно посідають високі місця на обласному рівні у конкурсі МАН. І другим переможцем є представник Зазимського ліцею “Академія успіху” Максим Желавський.

Як каже хлопець: “Досягнення для себе маленьке, але для громади велике”. І з цим важко посперечатися.

Учень взяв участь у конкурсі МАН на відділенні “Хімії та біології” у секції “Медицина” з темою: “Перевірка активності прототипу нового антитромботичного препарату на тваринах”. У процесі роботи використовували піддослідних щурів, яким внутрішньовенно вносили прототип препарату. Всі дослідження відбувалися на базі Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. Варто зауважити, що прототип препарату також був розроблений у цій установі.

Максим говорить, що подібних препаратів у світі багато. Цей же український прототип створений на основі отрути змії Ефи багатолускої, точніше на основі отриманого з неї поліпептиду. Масштабних досліджень науковцями ще не відбувалося, тому це й досі є прототипом, а не повноцінним препаратом, який можна було б придбати в аптеках. Можливо, результати, отримані учнем, стануть цінним внесок у фармакодинаміку майбутнього препарату.

Максим Желавський говорить, що у процесі дослідження прогнозувалося, що препарат повинен пригнічувати агрегацію тромбоцитів, тобто попереджати згортання крові і залишати її у рідкому стані. Очікування були підтверджені результатами.

Це була перша участь Максима у конкурсах МАН. Раніше долучався лише до різних олімпіад.

Дослідження в цьому напрямі є досить цікавими для учня. І тому він планує після школи навчатися у сфері молекулярної біології. Наприклад, у Науково-навчальному центрі “Інститут біології та медицини” КНУ ім. Т. Г. Шевченка.

Займався підготовкою переможця обласного етапу вчитель хімії та біології Віталій Володимирович Гармаш. Ця для нього другий рік, коли він готує учнів для участі у МАН.

Раніше були успіхи на олімпіадах районного етапу: у позаминулому році Владислава Сорокіна посіла перше місце, у минулому році Володимир Селик – друге місце, а у цьому році Максим Желавський – друге місце.

Віталій Володимирович переїхав жити та працювати до Зазим’я п’ять років тому. Сам він із селища Веселе Мелітопольського району Запорізької області, яке зараз знаходиться під окупацією. Там залишилися його батьки.

Свого часу Віталій Володимирович навчався у Мелітопольському державному педагогічному інституті. Працював у трьох школах одночасно, які знаходилися за 15-20 кілометрів від райцентру, яким ще тоді було селище Веселе. До роботи доводилося діставатися у різний спосіб: на автобусі, автостопом, на возі, пішки… Бувало, що по дорозі йому зустрічалися вовки та лисиці. На щастя, жодного разу тварини його не чіпали.

Бажаючи кращих умов праці, Віталій Володимирович почав шукати іншу роботу. Натрапивши якось на оголошення про вакансію у Зазим’ї, набрав номер тодішнього директора Івана Вікторовича Пустовалова та після успішної телефонної співбесіди зробив відчайдушний крок – переїхав у невідоме до цього село. Умови тут виявилися досить хорошими: допомогли з житлом, матеріально-технічне становище школи в рази краще, ніж на попередніх роботах, хороший колектив, гідна заробітна плата.

Спілкуючись з Віталієм Володимировичем про роботу Максима, вчитель говорить, що проводити таке дослідження у школі не було змоги, бо немає відповідного обладнання. Та й немає сенсу мати в освітньому закладі такі унікальні та дорогі пристрої. До того ж, більшість експериментів у школі зараз проводити не можна з міркувань техніки безпеки. Лише деякі. А так в основному демонструється все на відео за допомогою мультимедійних комплексів.

Вчитель говорить, що у навчальному та науковому процесі багато що залежить від вчителя та його вміння виявити здібності учнів, щоб їх розвивати більш цілеспрямовано. Дуже багато сильних учнів, які навіть готові брати участь у конкурсі та писати роботу, але в деяких з них є страх публічних виступів. Інколи на захисті можуть задати питання, які не по темі. Таке було з Максимом і добре, що учень уважно слухав інші виступи і зміг успішно вийти із ситуації. Свободі у спілкуванні, зокрема, допомагає театральний гурток, який працює у Зазимському ліцеї завдяки Анні В’ячеславівні Хуторній. Учні стають більш відкриті та комунікабельні.

Варто зауважити, що Максим Желавський надихнув Віталія Володимировича Гармаша на здобуття другої вищої освіти – є наміри поступити на магістратуру у КНУ ім. Т. Г. Шевченка на спеціальність “Біотехнології”.

Бажаємо успіхів вчителям та учням у їх нових конкурсах, навчанні та життєвих викликах.

Дата проведення інтерв’ю: 04.03.2024 р.