Зазимська громада з глибоким сумом провела в останню путь військовослужбовця Гончарова Дмитра Михайловича, який проходив службу в лавах Збройних Сил України та до останнього виконував свій військовий обов’язок.

Дмитро Гончаров народився 26 червня 1978 року у місті Маріуполь. З дитинства був життєрадісним, відкритим і товариським. Він вирізнявся наполегливістю, старанністю у навчанні та прагненням досягати поставлених цілей.

Після закінчення школи Дмитро вступив до медичного училища, обравши професію, присвячену допомозі людям. Водночас мав творчу натуру — любив музику, працював діджеєм, дарував людям гарний настрій, умів створювати атмосферу щирого спілкування та позитивних емоцій.

Згодом його життєвий шлях був пов’язаний із військовою службою. Дмитро Михайлович проходив службу у складі військової частини А5039 (237 окремий батальйон безпілотних систем). У непростий для України час він сумлінно виконував свій військовий обов’язок, залишаючись відданим своїй державі та українському народові.

Найдорожчим скарбом у його житті були доньки — Аліса та Таїсія. Для них він назавжди залишиться люблячим батьком, а пам’ять про нього житиме у їхніх серцях протягом усього життя.

17 травня 2026 року під час проходження військової служби, після раптового погіршення стану здоров’я, Дмитро Михайлович помер у лікарні міста Дніпро.

10 червня 2026 року рідні, друзі, побратими та жителі громади провели Дмитра Гончарова в останню земну дорогу. Захисника України поховали на кладовищі села Погреби, де він знайшов свій вічний спочинок.

Сьогодні Зазимська громада розділяє біль непоправної втрати разом із рідними та близькими Дмитра Михайловича. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав, любив і поважав.

Зазимська сільська рада висловлює щирі співчуття донькам, рідним, друзям і побратимам Дмитра Гончарова.

Вічна пам’ять і вічна шана Захиснику України Дмитру Михайловичу Гончарову.