Небесним воїном став стрілець 95-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ Юрій Черняк.

24 лютого він пішов добровольцем на захист держави: спочатку до 126 батальйону Тероборони, пізніше – в 25 Добровольче формування територіальної громади.

З квітня воював на передовій в Донецькій області, там і загинув 6 серпня під час бою в селі Долина.

Пухівці його пам’ятають – Юрій разом з дружиною збирав підписи проти незаконної забудови острова на Десні. Був небайдужим до всього, що відбувалося у державі, Юра був з юних років. Він був справжнім патріотом України, брав участь у протесті проти останнього радянського параду, в Революції на граніті, Помаранчевій революції, був поранений на Революції гідності. Він добре знав історію і навіть на війні розповідав побратимам історію визвольного руху, пояснював, чому для збереження України важлива українська мова. Йому було 50. Він своїми руками перебудував хату в Пухівці, із задоволенням вирощував помідори та бамію з момордикою,
Був вправним рибалкою, бо з дитинства любив ловити хижака. Більше не буде зловлених на спінінг 30-кілограмового сома чи 5-кілограмового судака. А в цьому світі більше не буде найкращого батька для сина та 12-літньої донечки, не буде турботливого сина у стареньких батьків, коханого чоловіка у дружини, найкращого друга, безкорисливого та безвідмовного. Юра обожнював спілкування та людей, мав дивовижну здібність притягувати й гуртувати навколо себе людей, його любили усі, навіть випадкові знайомі. Тепер рідні вчаться жити без нього. А на війні продовжує захищати Батьківщину його син-доброволець.
Легкого тобі шляху, воїне світла.
Дякуємо.

Черняк Юрій Олександрович народився 23 листопада 1971 року. Загинув 6 серпня 2022 року. Похований 31 жовтня 2022 року на новому кладовищі с.Пухівка.