Новорічно-різдвяні свята завершуються Водохрещем. За традицією, в переддень готують Голодну кутю, а 18-19 січня під час богослужінь відбувається освячення води. Ще однією традицією є купання в ополонці. Цьогоріч багато людей почали говорити, що купання на Водохреще є більшовицькою видумкою. Однак, як говорять священники, ця традиція існувала задовго до радянської окупації. Проте варто зауважити, ниряння в ополонку потребує духовної підготовки.
В будь-якому випадку, щороку прихильників купань на Водохреще стає все більше. Можливо, з часом відбудеться певне переосмислення всіх цих дійств, але зараз необхідно враховувати бажання людей та створювати безпечні умови для купання.
В 2023 році обласною військовою адміністрацією було погоджено два місця для купання в громаді – в озері Хома біля кафе «Рибалка» та в річці Кодак біля кафе Dragon. По завершенню богослужінь в храмах, отець Олександр (Погреби) та отець Анатолій (Зазим’я) вирушили до водойм, де о 12:00 відбулося освячення води. Після цього всі бажаючи почали заходити до ополонки, хоча в Зазим’ї перші купання були ще на світанку. Слід зауважити, що 19 січня температура повітря становила близько 8 градусів тепла, а напередодні кілька днів було вище нуля. Тому чітко вирубаної ополонки не було, а лише ламана крига навколо.
На місцях купань були організовані пункти обігріву, чергували рятувальники, медики та добровольці ДФТГ. Кожен міг зігратися безкоштовним чаєм чи кавою. Також в кафе «Рибалка» можна було покуштувати безкоштовної юшки, або придбати миску запашного плову.
Після освячення води в річці Кодак, отець Олександр звернувся до людей з вітальним словом та зазначив, що завжди на великі свята люди роблять пожерти на храм. А цьогоріч всі зібрані кошти будуть спрямовані на ремонт автомобілів для ЗСУ.
“Вітаю Вас із Хрещенням Господнім!
Наша мрія зараз в усіх одна – щоб закінчилася ця війна. І ми робимо все для цього.
Ми перестали чекати благодать з небес. Ми перестали чекати перемогу. Ми повинні її здобувати! Нас всіх в цьому році осягнуло переосмислення. Переосмислення всіх богословських істин. Тому що православна віра, православна людина – це не про пацифізм. Це не людина, яка гуртується в якусь секту і комусь поклоняється. Це людина вільна! Вільна, але у Христі. Вільна від гріха. Вільна від того, що їй чуже. Це людина, яка вміє працювати над собою кожен день. Це людина, яка постійно переосмислює і передивляється своє життя. Людина, яка намагається цей світ зробити кращим.
Це Богоявлення є як символ цивілізованого світу! Це день народження цивілізації, тому що з цього дня починається проповідь Євангеліє. Цивілізація – наш Всесвіт – це місце, де живуть цивілізовані та освічені люди. Все інше це прірва і безодня. І ми зараз за цю цивілізацію боремося.
Пірнання в ополонці це аскетична практика. Вона була ще до революції 1917 року. Тут немає нічого поганого. Але треба розуміти, це аскет – це людина, яка постійно передивляється своє життя, вона думає, вона працює над цим. І тоді це йому не шкодить.
Хай Господь Бог вас укріпляє, додає вам віри, натхнення, терпіння подолати цю страшну ситуацію та змінити світ на краще.
Продовжуємо жити, любити і працювати!”
