Він родом із Пухівки, нині живе у Літках. За плечима — роки на передовій, а зараз — рятувальна служба. Наша чергова щотижнева історія про Ткача Віталія Олександровича.

Віталій Ткач народився 20 травня 1994 року в селі Пухівка, де провів свої дитячі роки, відвідував місцевий дитсадок і школу. Згодом родина переїхала до Броварів, де він навчався у школі №10, а потім здобув фах муляра-штукатура-плиточника у Броварському професійному ліцеї.

З дитинства захоплювався спортом — із 2006 по 2010 рік професійно займався боксом у спортивній секції в Броварах. Змагання проходили у Броварах, Борисполі та Білій Церкві. Цей досвід не лише загартував його фізично, а й навчив дисципліни, витримці та командній роботі.

Коли в країні почалася війна, його батько першим пішов на фронт. Служив у підрозділі «Миротворець», який у 2014 році очолював Андрій Тетерук. Брав участь у боях під Зайцевим та Іловайськом. Саме під Іловайськом потрапив у полон, звідки його визволили завдяки міжнародним гуманітарним організаціям. Після короткого перебування вдома він знову повернувся на фронт. Воював під Горлівкою, Зайцевим, згодом — під Харковом у складі 79-ї десантно-штурмової бригади. Через контузію був визнаний непридатним до подальшої служби та нині перебуває на пенсії.

Син, попри можливість отримати відстрочку, вирішив також не стояти осторонь. У 2015 році пішов на строкову службу, а вже через сім місяців підписав контракт і вирушив в АТО. Брав участь у бойових діях у Попасній, Маріуполі, Станиці Луганській, на Світлодарській дузі. Служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді, в артилерії, водієм на КРАЗі. Постачав боєприпаси, продукти, дрова, воду — усе необхідне для передових позицій.

Зі спогадів про війну особливо врізалася в пам’ять ситуація, коли їхня артилерія накрила колону ворога під Попасною — за лічені секунди після удару почався зворотний обстріл. У Світлодарській дузі він уперше відчув на собі, що таке обстріл із «Градів».

У стосунках із місцевим населенням усе було по-різному. У Соледарі й навколишніх селах люди загалом ставилися з розумінням і навіть допомагали. Але в деяких населених пунктах, як-от у Станиці Луганській, були й поодинокі випадки ворожого ставлення — один місцевий мешканець неодноразово називав українських військових «нациками», але вже наступного дня звертався по допомогу до них, і ті все одно допомагали. У деяких районах відчувалася прихована проросійська симпатія — особливо серед людей, які до війни їздили на заробітки в Росію. Це створювало певну напругу, однак військові зберігали професіоналізм і гідність.

Після завершення контракту повернувся до мирного життя. Улаштувався до Державної служби з надзвичайних ситуацій у Броварах, де й працює до сьогодні водієм у 21-й Державній пожежно-рятувальній частині. Починав із посади рятувальника, але згодом перейшов на посаду водія.

На його рахунку чимало виїздів — як серйозних, так і курйозних. Один із перших виїздів запам’ятався тим, як на «посвяті в рятувальники» його залили водою так, що мокрий був аж до білизни. Але були й сумні моменти: зокрема, пожежа в нашій громаді, коли загинула літня жінка.
Взагалі, спілкуючись на професійну тему, він зазначає, що більшість пожеж можна було б уникнути, якби люди уважніше відносилися до побутових приладів та не здійснювали підпали на природі.

Окрему увагу він приділяє підвищенню кваліфікації: у 2022 році здобув освіту у місті Вишневе, у 2023 році — допуск до роботи на пожежному авто, а в 2024 році — закінчив навчання на оператора пересувної насосної станції ПНС-110 у Вінниці.

Окрім бойової служби, брав активну участь у житті громади: ще до повномасштабного вторгнення долучався до громадських ініціатив. У 2022 році одним із перших став на блокпост у Літочках. Працював разом із місцевими активістами, охороняючи безпеку жителів.

Сім’я — ще одна важлива частина життя: дружина Оля та донька Соломія, якій уже рік і дев’ять місяців.

На запитання, що найважче в його роботі, відповідає коротко: «Пожежі після прильотів. Особливо, коли багато людей. Це страшно». А ще — торф’яники: їх складно загасити, і вони часто знову спалахують.

Тому користуючись нагодою, нагадуємо: будьте обережні з вогнем! Зараз почнуться виїзди на природу з розпалюванням багаття. Слідкуйте за вогнем! Не паліть сухостої!