14 квітня 2026 року в с. Пухівка прощалися з військовим Марусенком Богданом Вячеславовичем.
Богдан народився 8 листопада 1999 року в місті Києві.
З дитинства він був світлою, щирою та творчою дитиною. Любив малювати, ліпити з пластиліну фігурки тварин, багато читав. У ньому поєднувалися доброта, чуйність і внутрішня глибина.
Навчався у школі №129 з поглибленим вивченням англійської мови, також вивчав німецьку та відвідував курси польської мови. Був старанним і наполегливим, завжди прагнув до розвитку та нових знань.
Після закінчення школи вступив до університету. Але вже після першого курсу, у складний час пандемії, прийняв свідоме рішення — піти до лав Збройних Сил України, щоб не втрачати часу і бути корисним своїй державі.

Принятий на військову службу 7 жовтня 2020 року.
З перших днів служби Богдан зарекомендував себе як розумний, відповідальний та надійний військовослужбовець. Побратими з повагою й теплом називали його «Професор» — за його знання, виваженість і мудрість не по роках.
Він відслужив строкову службу та мріяв повернутися до навчання і мирного життя. Та коли на українську землю прийшла повномасштабна війна — Богдан не залишився осторонь.
Він підписав контракт і залишився на військовій службі, вірний присязі, своєму обов’язку та українському народові.
Служив на посаді діловода відділу матеріально-технічного забезпечення військової частини А1979.
6 квітня 2026 року життя Богдана обірвалося…
Він помер внаслідок важкого поранення (вогнепального наскрізного поранення лівої половини грудної клітки), отриманого під час проходження військової служби.